Французский ботанік Патрік Блан (Patrick Blanc) відомий як дизайнер вертікальних садів, або “le Mur Végétal” («овочева стіна» з французької). Він вчений, митець та новатор, який прикрашає міста живими зеленими стінами, що радують око та випромінюють свіжість. Ландшафний дизайнер застосовує свої глибокі знання світу рослин, особливо надихаючись флорою Тайланду та Гавайїв, щоб створити яскраву палітру зелених відтінків на місці похмурого бетону.
Патрік Блан (народився 3 липня 1953 року) довгий час практикував свої експеременти з рослинами вдома. В 12 років він створив свою першу версію рослиної стіни: висадив квіти в горщіках на петлях вздовж стін батьківського сада в передмісті Парижа. Після спостереження за тим, як вкорінення рослин у воді може очищувати їх від нитратів, він виростив рододендрони в своєму акваріумі. Це та багато чого іншого видбилось на майбутній концепції вертикальних садів.
Зачарований рослинами, які зростають без грунта та при слабкому освітленні, Патрік продовжив вивчати це явище в Університеті П’єра і Марії Кюрі в Парижі (Université Pierre et Marie Curie или UPMC — Paris Universitas). В 1972 році Блан вперше відвідує Малайзію і Тайланд, щоб стостерігати за рослинами, якім вдається вирости на скелях або в лісовому підліску.
Це дослідження стало основою для кар’єри в ботаніці (Патрік працював в Національному Центрі Наукових Досліджень протягом 25 років) і, головне, — для його роботи з вертикальними садами, які ростуть в закритих приміщеннях при штучному освітленні. Блан зрозумів, що ключ до успіху знаходіться в використанні тільки тієї зелені, яка росте на скелях та не потребує грунту, а також правильних рослин в правильному місці, враховуючі кількість світла, води та поживних речовин.
Для створення вертикального саду на несущій стіні будівлі монтується металевий каркас, який тримає ПВХ завтовшки 10 мм. До неї прикріпленні два зшитих шари поліаміда 3 мм кожен. Ці шари подібні до наскельних мхів та підтримують коріння більшості рослин. Живлення, що має необхідні для росту рослин мінерали, забезпечується капілярною структурою шарів.
Коріння рослин підіймають поживні речовини, які їм необхідні, а залишок рідини збирається біля основи стіни у ринву перед тим як знову потрапити в мережу труб. Така система працює по замкненому колу. Рослини підібрані в залежності від їх здатності рости в даних кліматичних умовах. Вага 1 м2 сада не перевіщує 30 кг.
З 1988 року Блан створив десятки цих ботанічних «гобеленів» в громадських та приватних місцях по всьому світу, включно «Marithé & François Girbaud boutique» в Манхеттені, торговий центр «Siam Paragon» в Бангкок та Музей сучасного мистецтва «21st Century» в Канадзаве (Японія). Все це тільки нещодавні проекти.
А серьозну увагу міжнародного співтовариства його робота почала привертати завдяки висококласному проєкту Музей на набережній Бранлі (фр. Le musée du quai Branly) в Парижі, який відкрився в 2006 році. Він зібрав у своїй колекції зразки «примітивного мистецтва» народів Африки, Азії, Океанії та Америки. Згідно з проєктом Патріка Блана, адміністративний центр музею покрили 200-ми різновидами рослин.
Та головним місцем реалізації ідей дизайнера став його власний дім, з часом перетворенний на бунгало тропічних джунглів в передмісті Парижу. Житло Патріка Блана — це одночасно й ретельно продумана екосистема, й робоча лабораторія, й унікальна колекція екзотичних рослин та навіть тварин.
В будинку немає внутрішніх дверей, з кімнати в кімнату літають маленькі пташки, по підлозі час від часу стрибають синьо-зелені малазійскі жабки, а в одному з затемнених куточків затаїлася велика ящірка з Мадагаскара.
Вартість вертикальних садів варіюється в залежності від площі насаджень і складності роботи. Витрати на матеріали складають приблизно 680$ за 10 квадратних футів плюс оплата робітників. Блан бере відсоток від повної вартості проєкта, а монтаж довіряє садівникам. Та він постійно відвідує об’єкт під час встановлення, щоб вносити свої корективи та робити вказівки.
В епоху, коли людська присутність є домінуючою в усіх сферах на Землі, вертикальні сади допомогають врегулювати наші взаємини з природою. Люди стають більш чутливі до природи, якщо, наприклад, бачать щодня рослинну стіну в метро. Живі стіни мають велике майбутне для внутрішньої гармонії та душевного спокою людей, які живуть в містах.
Текст: Юлія Рижкова
Культурний центр у Ле-Блан-Меній (Le Blank Mesnil Forum Culturel), Франція, 1999
Інтер’єр студії-майстерні дизайнера Патріка Віллє (Patrick Veillet), Париж, Франція, 2009
Гастропаб The Driver, Лондон, Великобританія, 2011
Готель «Атенеум» (Athenaeum Hotel), Лондон, Великобританія, 2009
Icon Hotel, Політехнічний інститут Гонк-Конга, 2011
Фірмовий зал SkyTeam (Skyteam Lounge) в аеропорту Лондон-Хітроу, Лондон, 2009
Trio Building, Сідней, Австралія, 2009
Експозиція в культурному центрі Картьє “Fondation Cartier pour l’art Contemporain” (The Cartier Foundation of Contemporary Art), Париж, Франція, 1998
Санта-Крус-де-Тенеріфе, Іспанія, 2007 рік
Рослинна сукня «Robe Vegetale» для колекції Жана-Поля Готьє (Jean-Paul Gaultier), 2002
Музей на набережній Бранлі (фр. Le musée du quai Branly), 2005
Інтер’єр штаб-квартири компанії “Джонсон Вакс” (1936-1939) в Расіні, шт. Вісконсін, США